Аналіз впливу лінгвокультурного концепту Pünktlichkeit на формування ментальної ідентичності німців

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5325.068.03

Ключові слова:

лінгвокультура, ментальна ідентичність, концепт PÜNKTLICHKEIT, монохронні культури, поліхронні культури

Анотація

Досліджено роль концептосфери у формуванні ментальної ідентичності представників німецькомовної спільноти у рамках лінгвокультурологічного підходу на матеріалі концепту PÜNKTLICHKEIT. Як культурне підґрунтя реалізації семантичного компоненту концепту PÜNKTLICHKEIT в ментальній ідентичності німців названо традиційні західноєвропейські цінності, серед яких висвітлено особливу роль золотого правила моралі «Quod tibi fieri non vis, alteri ne feceris», що як ментальна детермінанта міцно увійшло до кодексу традиційних лютеранських чеснот. Розглянуто і порівняно монохронні та поліхронні культури. Проаналізовано пунктуальність як складову ментальної ідентичності німців ще й в аспекті мірила шанобливого ставлення до іншої людини. Показано, як німецька лінгвокультура зі своєю монохронною моделлю сприйняття часу закарбувалася в стереотипних уявленнях носіїв інших лінгвокультур.

Біографія автора

L. V. Lysenko, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, м. Київ

кандидат культурології, доцент, кафедра мов

Посилання

Vezhbickaya, A. (1999). Semantic universals and description of languages. T. V. Bulygina (Ed.). Moscow: Yazyki russkoy kultury. [in Russian].

Vorkachev, S. G. (2003). Concept as an “umbrella term”. Yazyk, kommunikaciya i socialnaja sreda, 24, 4–12. Moscow. [in Russian].

Vorobyev, V. V. (1997). Linguoculturology (theory and methods). Moscow: Rossiyskiy universitet druzhby narodov. [in Russian].

Gurevich, A. Ja. (1984). Categories of medieval culture. Moscow: Iskusstvo. [in Russian].

Karasik, V. I. (2005). Another mentality. Moscow: Gnozis. [in Russian].

Maslova, V. A. (2001). Linguoculturology. Moscow: Academia. [in Russian].

Medvedeva, T. S. (2011). Key concepts of German linguistic culture: monograph. T. I. Zelenina (Ed.). Izhevsk: Udmurtskiy universitet. [in Russian].

Nіdzelska, Yu. M. (2009). The concept of visualization of a universal and ethnic-specific in a private ethnicity. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho univer-sytetu, 45, 160–162. Zhytomyr: Zhytomyrskyi universytet. [in Ukrainian].

Privalova, I. V. (2005). Interculture and verbal sign. Moscow: Gnozis. [in Russian].

Stepanov, Yu. S. (2001). Constants. Dictionary of Russian culture. 2nd ed. Moscow: Akademicheskiy proekt. [in Russian].

Spengler, O. (1993). Europe Sunset. Novosibirsk: Nauka. [in Russian].

Gelfert, H.-D. (2005). Was ist deutsch? Wie die Deutschen wurden, was sie sind. Hans-Dieter Gelfert. München: Verlag C. H. Beck. [in German].

Dinzelbacher, P. (1993). Europäische Mentalitätsgeschichte: Hauptthemen in Einzeldarstellungen. Herausgegeben von Peter Dinzelbacher. Stuttgart: A. Kroner. [in German].

Hall, E. (1959). The silent language. Hall. New York: Doubleday. [in English].

Nietzsche, F. (1960). Menschliches, Allzumenschliches. München: Goldmann. [in German].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-05

Номер

№ 68 (2020)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.

Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.