Шляхи семантизації їжі повсякденного вжитку в культурі східних слов’ян

Автор(и)

  • M. V. Kobzar Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк, Україна https://orcid.org/0000-0001-5601-8187

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5325.068.02

Ключові слова:

сакральні продукти, символіка їжі, хліб-сіль, східно-слов’янські обряди, яблуко, обрядова їжа, семантизація

Анотація

Розглянуто головні знакові продукти, які використовуються в східно-слов’янській кулінарній традиції. Виокремлено культурологічно значущі аспекти семантизації повсякденної їжі в обрядовій сфері. Показано, що їжа є каналом і засобом спілкування між світом людським та божественним, між буттям профанним і сакральним. Доведено, що хліб у слов’ян є метафорою життєвої сили та має позитивний семантичний зміст, а сіль виявляє своє амбівалентне значення. Розкрито позитивні якості яблука, яке має властивість надавати красу, здоров’я, а ще бути символом любові та плодючості. Наголошено, що семантичного навантаження та сакрального змісту в культурі східних слов’ян набували продукти харчування щоденного вжитку.

Біографія автора

M. V. Kobzar, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк

аспірантка

Посилання

Bayburin, A. K. (2004). Notes about culinary symbolism: «oversalt». Studia Ethnollogica: Trudy fakulteta antropologii (Issue 2, pp. 4–13). Sankt-Peterburg. [in Russian].

Bayburin, A. K., Toporkov, A. L. (1990). At the source of etiquette: Ethnographic essays.Leningrad: Nauka. Leningradskoe otdelenie. [іn Russian].

Borysenko, V. K. (2011). Ritual cookies in Ukrainian traditional culture. Narodna tvorchist ta etnohrafiia, 4, 13–21.[in Ukrainian].

Hnatiuk, V. (1912). Funeral customs and ceremonies. Narodna tvorchist ta etnohrafiia (Vol.31-32, pp. 131–434). Lviv. [in Ukrainian].

Kirilenko, S. (2001). Features of the food symbolization in modern society. Studia cultura, 3, 109.[іn Russian].

Lavrentieva, L. S. (1990). The symbolic functions of food in rites. Fol’klor I etnografija. Problemy rekonstruktsii faktov traditsionnoy kultury (p. 37–47). Leningrad: Nauka. [іn Russian].

Lavrentieva, L. S. (1992). Salt in the rites and beliefs of the Eastern Slavs. Sbornik Muzeja antropologii i etnografii (Vol. 45, p. 44–55). Sankt-Peterburg. [in Russian].

Lich, E. (2001). Culture and communication: the logic of the symbols relationship. Moscow: Vostochnaya literatura. [in Russian].

Potebnya, A. A. (2007). Symbol and myth in folk culture. Moskva: Labirint. [in Russian]. Sedakova, O. A. (2004). Poetics of the rite. Funera lrites of the eastern and southern Slavs. Moscow: Indrik. [in Russian].

Sokhan, I. V. (2011). Features of Russian gastronomic culture. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta, 342, 65. [in Russian].

Sumtsov, N. F. (1996). The symbolism of the Slavic rites. Moscow: Vostochnaya literatura. [in Russian].

Sumtsov, N. F. (1885). Bread in rites and songs. Kharkov: Tipografiya M. Zilberberga. [in Russian].

Strakhov, A. B. (1991). The cult of bread among the Eastern Slavs. Ethnolinguistic Research Experience. Slavistische Beitrage (Band 275). Munchen. [in Russian].

Strakhov, A. B. (1986). Terminology and semiotics of Slavic household and ceremonial cookies. (The dissertation of the candidate of philological sciences). Moscow. [in Russian].

Toporkov, A. L. (1991). The structure and functions of rural mensal etiquette among the Eastern Slavs. Etnoznakovye funktsii kultury (p. 190–203). Moscow. [in Russian].

Toporov, V. N. (1994). Myth. Ritual. Symbol. Image: Research in the field of mythopoetic. Moscow: Progress-kultura. [in Russian].

Freidenberg, O. M. (1997). Poetics of the plot and genre. Moskva: Labirint. [in Russian].

Tsivyan, T. V. (2005). Model of the world and its linguistic foundations. Moscow: URSS. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-05

Номер

№ 68 (2020)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.

Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.