Транзитологія як перспективний напрям культурологічних студій
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.067.06Ключові слова:
соціальні трансформації, транзитологія, політичні переходи, демократія, суспільна культура, політична культура, закритий та відкритий типи культуриАнотація
В основу статті покладено доповідь автора на Міжнародній науковій конференції «Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку» (21 листопада 2019 р., м. Харків).
Актуальність. Демократизація сучасного світу зумовила розробку теоретико-методологічних засад, в межах яких можна було б вірогідно аналізувати та прогнозувати перехідні процеси. Унаслідок цього в політичній науці виникла транзитологія — напрям, що зосередив свою увагу на студіюванні демократичних переходів. Після включення у світовий демократичний процес посткомуністичних країн аналогічний напрям виник і в економічній науці. Проте в культурології подібного напряму ще немає, що значно ускладнює дослідження культурної складової транзитивних процесів.
Мета статті полягає в концептуальному обґрунтуванні ідеї заснування транзитологічного напряму в культурології.
Методологія дослідження ґрунтується на системному та структурно-функціональному аналізі процесу демократичних переходів.
Результати. Системний та структурно-функціональний підходи дозволили репрезентувати культурні перетворення в транзитивних суспільствах як органічну складову загального процесу їх демократизації, яка проте має свою автономію. Автономія зумовлюється тим, що культурна трансформація має свої специфічні вихідну та кінцеву позиції, які передбачають специфічні логіку й завдання процесу. Вихідною позицією культурної трансформації пропонується вважати закритий тип культури, притаманний тоталітарним та патріархальним суспільствам, кінцевою — відкритий, характерний для демократичних суспільств. У такому контексті головним завданням культурної трансформації є відкриття закритих культур.
Новизна. Якщо в попередніх працях проблема культурних змін у процесі демократизації суспільства аналізувалася з позиції політичної системи, то в цій публікації пропонується досліджувати її з позиції загальної культури суспільства.
Практичне значення. Матеріали та висновки дослідження можуть бути покладені в підґрунтя становлення нового напряму культурологічних студій, а також можуть бути використанні у викладанні політології та культурології у ЗВО.
Посилання
Åslund, A. (2002). Building Capitalism: The Transformations of the Former Soviet Bloc. Cambridge: Cambridge University Press, xvii, 508 pp. [In English].
Balcerowicz, L. (1997). Socjalizm, kapitalizm, transformacja. Szkice z przełomu epoki. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 388 s. [In Polish].
Beyme, K. von. (1990). Osteuropaforschung nach dem Systemwechsel. Osteuropa, № 3, s. 285-304. [In German].
Diamond, L. (1996). Is the Third Wave Over? Journal of Democracy, Vol. 7, No. 3, pp. 20–37. [In English].
Freedom in the World (1992-1993). The Annual Survey of Political Rights & Civil Liberties. New York: Freedom House, v, 637 p. [In English].
Freedom in the World (2018). The Annual Survey of Political Rights & Civil Liberties by Freedom House. New York & Washington, DC: Rowman & Littlefield Publishers, Inc., x, 1254 p. [In English].
Fukuyama, F. (1995) The Primacy of Culture. Journal of Democracy, Vol. 6, No. 1, pp. 7-14. [In English].
Havrylyshyn, O. (2006). Divergent Parts in Post-Communist Transformation: Capitalism for All or Capitalism for the Few? Basingstoke: Palgrave Macmillan (UK), xiv, 314 pp. [In English].
Huntington, S. P. (1991). The Third Wave: Democratization in the Late Twentieth Century. Norman: University of Oklahoma Press, xvii, 366 pp. [In English].
Kornai, J. (1994) Highway and Byways: Studies on Reform and Postcommunist Transition. Cambridge (Mass.): Massachusetts Institute of Technology Press, 258 p. [In English].
Kuzio, T. (2001). Transition in Post-Communist States: Triple or Quadruple. Politics, Vol. 1, No. 3, pp. 168–177. [In English].
Lipset, S. M. (1990) The Centrality of Political Culture. Journal of Democracy, Vol. 1, No. 4, pp. 80-83. [In English].
Maczkow, J. (2000). The Transformation of Communist Totalitarianism and Postcommunist System Transformation: Problems, Concepts, Periodization. Political Studies, No. 4, pp. 38-59. [In Russian].
McFaul, M. (2002). The Fourth Wave of Democracy and Dictatorship: Noncooperative Transitions in the Postcommunist World. World Politics, Vol. 54, No. 2, pp. 212–244. [In English].
Nørgaard, O. (2000). Economic Institutions and Democratic Reform: A Comparative Analysis of Post-Communist Countries. Cheltenham: Northampton, xvi, 251 pp. [In English].
O’Donnell, G. & P. C. Schmitter. (1986). Transitions from Authoritarian Rule: Tentative Conclusions about Uncertain Democracies. Baltimore: The Johns Hopkins University Press, xi, 81 pp. [In English].
Political Culture in Post-Communist Europe: Attitudes in New Democracies (2003). D. Pollack, J. Jakobs, O. Müller & G. Pickel (eds.). Aldershot: Ashgate Publishing Company, xxii, 264 p. [In English].
Offe, C. (1991). Capitalism by Democratic Design? Democratic Theory Facing the Triple Transition in East Central. Social Research. Vol. 58, No. 4, pp. 854-892. [In English].
Polishchuk, I. O. (2008). The Evolution of the Culture of Political Elections in Ukraine: monograph. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University, 352 pp. [In Ukrainian].
Popper, K. R. (1945). The Open Society and Its Enemies, in 2 vols. London: Routledge. [In English].
Przeworski, A. (1991). Democracy and the Market: Political and Economic Reforms in Eastern Europe and Latin America. N.Y: Cambridge University Press, xii, 210 pp. [In English]
Romanyuk, O. I. (2011). From Totalitarianism to Democracy and National Statehood: a Systematic Analysis of Postcommunist Transformations: a monograph. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture, 376 p. [In Ukrainian].
Romanyuk, O. (2018). Transitology as a Branch of Scientific Studies. Modern society: political sciences, sociological sciences, cultural sciences. Kharkiv, issue. 2 (16), pp. 208-220. [In Ukrainian].
Rustow, D. A. (1970). Transitions to Democracy — Toward a Dynamic Model. Comparative Politics, Vol. 2, No. 3, pp 337-363. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
