Інструментальний спадок Хуан Цзи: у витоків формування національної музичної культури ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.065.11Ключові слова:
«китайський Шуберт», національна китайська інструментальна музика, пісенний симфонізм, симфонічна увертюра, поліфонічні жанри фортепіанної музикиАнотація
Розглянуто ренесанс особистості та творчості Хуан Цзи після переосмислення наслідків помилкової оцінки його діяльності, сформованої за часів «культурної революції». Виявлено жанрово-стильові ознаки інструментальних творів Хуан Цзи і досліджено їхнє значення в контексті формування національної музичної культури Китаю майбутнього з допомогою історичного методу, аксіологічного та музикознавчо-аналітичного підходів, жанрово-стильового аналізу. Доведено, що інструментальні твори Хуан Цзи, написані під час навчання в «School of Music» в Оберлині, слугують підґрунтям національного інструментального мистецтва, базованого на класичних європейських жанрах, формах, основах композиторської техніки.Посилання
Lo Shiyi. Symphonic genres in the context of Chinese music culture. (Thesis for a Candidate of Art Criticism 17.00.02). Moscow: Gnesins Russian Academy of Music. [іn Russian].
Liu Yuqing (2008). Study of the creative work of the innovator and the great founder of the Chinese National Music School — Huang Ji. Music art, 2 [іn Chinese].
Gou Ying (2007). Aesthetic characteristic features of Huang Ji’s artistic songs. Central Chinese Pedagogical University, 5 [іn Chinese].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.