Маски театру Но в японському ігровому кіно: типи, принципи та прийоми використання, сенси
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.089.12Ключові слова:
японське ігрове кіно, театральна практика Но, візуальна мова, маскаАнотація
Японська школа кіно привертає увагу фахівців та шанувальників кіномистецтва своїм неповторним візуальним стилем. Значною мірою на формування візуальної мови японського кіно вплинули розмаїті театральні практики, серед яких Но посідає особливе місце. У запропонованій розвідці висвітлюється досвід японських кінематографістів у використанні масок Но в образно-змістовній структурі кінотвору. Зокрема, розглядаються типи масок, їхня семантика та використання як інструменту створення візуального тексту, що основується на тривалій театральній традиції та відповідному глядацькому досвіді. Стаття ґрунтується на матеріалах театральних тренінгів Но 2017, 2019, 2024 рр. У розвідці використано методи порівняльного, формального та семіотичного аналізу.
Посилання
Bernstein, M. (2000). Kurosawa’s Narration and the Noh Theatre. Post Script. Film and the Humanities, 20(1), 34–45. [In English].
Crucianelli Guy (2014). The Chilling Effect of Noh Theatre on Akira Kurosawa’s “Throne of Blood”. PopMatters. https://surl.li/dunncp [In English].
Eggert, B. (2019). Onibaba. Deep Focus Review. https://www.deepfocusreview.com/definitives/onibaba/ [In English].
Kinnia, Y. St. (2011). A “Horrible” Legacy: Noh and J-horror. In Y. St. Kinnia (Еds.), East Asian Cinema and Cultural Heritage. (рр. 101–124). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230339507_5 [In English].
Lamarque, P. (1989). Expression and the Mask: The Dissolution of Personality in Noh. The Journal of Aesthetics and Art Criticism, 47(2), 157–168. [In English].
McDonald Keiko, I. (1987). Noh Into Film: Kurosawa’s Throne Of Blood. Journal of Film and Video, 39(1), 36–41. Japanese Cinema. [In English].
Richie, D., & Anderson, J. L. (1958). Traditional Theatre and the Film. Japan Film Quarterly, 12(1), 2–9. https://surl.li/ilhytu [In English].
Richie, D. (1999). The Films of Akira Kurosawa. University of California Press. [In English].
Richie, D. (2001). A Hundred Years of Japanese Film. Kodansha International. [In English].
Salz, J. (Еd.). (2016). A History of Japanese Theatre. Cambridge University Press. [In English].
Salz, J. (2011). Tech-noh-logies: Historic and contemporary perspectives on Japanese classical masked dance-theatre expressions. Asian Performing Arts Forum. https://surl.li/dnsvfa [In English].
Savas, M. Ya. (2012). Familiar Story, Macbeth — New Context, Noh and Kurosawa’s Throne of Blood. Asian Visual and Performing Arts, Part I. Еducation about Аsia, Volume 17(1), 20–25. [In English].
Serper, Z. (2005). Shindō Kaneto’s films Kuroneko and Onibaba: traditional and innovative manifestations of demonic embodiments. Japan Forum, 17(2), 231–256. https://doi.org/10.1080/09555800500118214 [In English].
Uchida, Takahiro (2025). Kiyokazu Kanze, 26 th Grand Master of the Kanze School. the-Noh.com. https://www.the-noh.com/en/people/actors/001a.html [In English].
Udaka, M. (2010). The Secrets of Noh Masks. Kodansha USA. [In English].
Kawabata, Yasunari. (1926). “A Digression on the Filming of «A Page of Madness»”. Theatre and Film (pp. 180–184). Nozue. [In Japanese].
Kinugasa, Teinosuke. (1977, December). “The Youth of Our Films: One Aspect of Japanese Film History”. Chuko Shinsho. [In Japanese].
Shihota, Inuhiko. (2016). The Signature of Caligari: Film and Avant-Gardeism in the Taisho Era. Shinchosha. [In Japanese].
Tomoeda, Taketo. (2017). Question Box. https://tomoeda-kai.com/q_box/1317/?answer=takehito. [In Japanese].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
