Проблема ідеального суспільства в європейській культурі: утопія на тлі епістемної ре/еволюції
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.089.02Ключові слова:
утопія, антиутопія, технологічна утопія, ідеальне суспільство, цифрове суспільствоАнотація
У статті розглянуто проблему побудови «ідеального суспільства» в розумінні утопії. Його перший опис в 360–370 рр. до н.е. розробив античний філософ Платон. У XVI ст. своєрідна форма людської уяви про «ідеальне суспільство» дістала назву «утопія» від назви острова у творі Томаса Мора. З часом історичні зміни (трансформації) суспільства урізноманітнювали проблематику творів цього жанру, та незмінною залишалась мета — створити модель / проєкт «ідеального суспільства». В епоху Відродження та Просвітництва твори в жанрі утопія мали популярність у різних прошарків суспільства — не тільки читачів, а й філософів, вчених, мислителів. Наприкінці XVIII — початку XIX ст. соціальне проєктування у вигляді художніх творів набуло ознак політизації (Сен-Сімон, Ш. Фур’є та ін). Побудова ідеального «комуністичного суспільства», розпочатого в 1917 р. в Росії, а пізніше в деяких інших країнах, обійшлося світу у десятки мільйонів людських життів, а експеримент і триває досі. Використовуючи історичний метод дослідження, автор доводить, що поняття «ідеальне суспільство» є виключно теоретичним, воно a priori не може існувати в матеріальному світі. Актуальність теми вбачається в посиленні інтересу суспільства до нового різновиду утопії — «технологічної утопії». Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше «технологічна утопія» як соціальний проєкт розглядається в контексті «ідеального суспільства».
Посилання
Ahamalova, L. A. (2025). From Science to Utopia: Marcuse and Critical Utopianism. Sociology of power, 36(4), 64–102. https://www.researchgate.net/publication/387841618_From_Science_to_Utopia_Marcuse_and_Critical_Utopianism [In Russian].
Aristotle. (2002). Nicomachean ethics. V. Stavniuk (Trans.). “Aquilon-Plus”. [In Ukrainian].
Bellami, Je. (1906). A hundred years later. In A. A. Nikolaev (Ed.). Zemlja i volja. [In Rus-sian].
Durant, W. (1939). The life of Greece. Simon and Schusret. [In English].
Vonh, B., Yuan-Li, & Chiu, T. (2019). A study of the concept of an “ideal” university student. https://doi.org/10.1080/03075079.2019.1643302 [English].
Hehel, H.-V.-F. (2019). Phenomenology of the spirit. Folio. [In Ukrainian].
Hobsbaum, E. (2001). The Age of Extremism: A Brief History of the XX Century, 1914–1991. O. Mokrovolskyi (Trans.). Vydavnychyi dim “Alternatyvy”. [In Ukrainian].
Zhadanov, Ju. A. (2004). The Genesis of the Utopia Genre: Antiquity. Visnyk Kharkivskoho universytetu, 627: Seriia: Filolohiia, 40, 169–172. [In Russian].
Zhadanov, Ju. A. (2006). Genesis of the genre of utopia: the XVIII century. Visnyk Kharkivskoho universytetu, 727: Seriia: Filolohiia, 47, 200–203. [In Russian].
Zhadanov, Ju. A. (2007). Genesis of the genre of utopia: the XVIII century. Visnyk Kharkivskoho universytetu, 765: Seriia: Filolohiia, 50, 100–105. [In Russian].
Imam Alkhakam, Triono, V., Mustofa, A., Bakhaeldin, A., & Mutkhoifin, E. A. (2024). Development of the concept of the ideal teacher’s personality by Ibn Sahnun and Azzarnuja for the integrity of modern education. https://doi.org /10.61455/sujiem.v2i02.200 [In English].
Kleshnia, H. M. (2016). A social project in the postmodern era [Dissertation in Philosophy, National Aviation University]. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/40304/Kleshnia_dis.pdf?sequence=1&isAllowed=y [In Ukrainian].
Kovaliv, Yu. I. (2007). Utopia. Literary Encyclopedia (Vol. 2, p. 518). Vydavnychyi tsentr “Akademiia”. [In Ukrainian].
Machulin, L. I. (2004). Social utopias for postmodernity. Bulletin of the National technical university “KhPI”, 6, 109–114. [In Russian].
Okorokova, V. V. (2017). The specifics of the pulsation of utopian thought in the history of society. Naukove piznannia: metodolohiia ta tekhnolohiia, 1. [In Ukrainian].
Petrushenko, O. (2003). The Phenomenon of Utopian Consciousness: its Features and Varieties. Sotsialna filosofiia ta filosofiia istorii, 27. https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/6348/1/17.pdf [In Ukrainian].
Plato. (2000). State (p. 5–41). http://litopys.org.ua/plato/plat01.htm [In Ukrainian].
Biedermann, H. (1992). Dictionary of symbolism. Facts on File. [In English].
Blavatsky, H. P. (1877). Isis Unveiled. (V. I, p. 426–428). [In English].
Bostrom, N. (2024). Deep Utopia: Life and Meaning in a Solved World. Ideapress Publishing. [In English].
Elliot, R. (2003). The space of Utopia: Studies in a literary genre. Chicago. [In English].
Giroux, H. (2003). “Utopian thinking under the sign of neoliberalism: Towards a critical pedagogy of educated hope”. Democracy & Nature, 9(1), 91–105. https://doi.org/10.1080/1085566032000074968 [In English].
Makarevičs, V., & Iliško, D. (2021). The concept of an ideal person in works of Aristotle. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference. (Vol. IV, p. 150–159). https://doi.org/10.17770/sie2021vol4.6306 [In English].
Marcuse, H. (1970). Live Lectures. Psychoanalysis, Politics and Utopia. Boston. [In English].
Moylan, T. (1986). Demand the Impossible. Methuen, Inc. [In English].
Rakhmatullin, R. Yu. (2018). The Problem of Ideality in Soviet Philosophy. https://doi.org/10.17238/issn2227-6564.2018.6.109 [In English].
Reilly, P. (1988). Literature of Guilt: From Gulliver to Golding. Palgrave Macmillan UK. [In English].
Sand, M. (2025). Technological Utopianism and the Idea of Justice. https://doi.org/10.1007/978-3-031-75945-1 [In English].
Sargent, L. T. (2010). Utopianism: A very short introduction. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/actrade/9780199573400.003.0002 [In English].
Žižek, S. (2014, May 8). Slavoj Žižek on Utopia. [Video]. YouTube. Retrieved August 21, 2019 from https://www.youtube.com/watch?v=CbN7Kxv0r5M [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
