Культура України

“Ars Mediale” як платформа осмислення архівного та експериментального кіно

2026-05-29T00:47:10+03:00

Є. П. Ворожейкін. “Ars Mediale” як платформа осмислення архівного та експериментального кіно // Культура України : зб. наук. пр. / М-во культури України, Харків. держ. акад. культури ; за заг. ред. А. Щербаня. Харків : ХДАК, 2026. Вип. 93. С. 157–164. Рецензія на Форум експериментального кіно “Ars Mediale”, що відбувся 19–21 грудня 2025 року в Києві.

Клеопатра Тимошенко як одна з провідних акторок українського театру кінця 1920-х — 1960-х рр.

2026-05-28T19:08:22+03:00

На основі аналізу архівних матеріалів, публікацій у пресі, монографічних досліджень здійснено комплексний аналіз творчості однієї з провідних акторок українського театру 1920-х — 1960-х рр. Клеопатри Тимошенко в контексті складної суспільно-політичної ситуації того часу. З’ясовано, що обставини особистого життя та національно-патріотичні погляди акторки дали привід для встановлення стеження за нею вже в 1929 р. На початку 1940-х рр. К. Тимошенко та її чоловік, режисер і педагог, Іван Юхименко стали жертвами сталінських репресій, у результаті чого їх творчість не висвітлювалася. Попри наявність окремих публікацій про К. Тимошенко у ХХІ ст., досі бракує комплексного театрознавчого дослідження її сценічного доробку. Це дослідження заповнює одну з «білих плям» в історії національної сцени.

Інноваційний метод створення музичних творів із використанням цифрових платформ та дистанційного формату

2026-05-28T20:09:11+03:00

У статті розглянуто проблему створення музичних творів у дистанційному форматі з використанням цифрових платформ, що набула особливої актуальності в умовах пандемії COVID-19 та воєнних подій в Україні. Традиційні аудиторні заняття та репетиції стали неможливими, що стимулювало пошук нових форм колективної музичної діяльності. Автором запропоновано інноваційний метод, який поєднує доступність онлайн-платформи BandLab із професійними продуктами компанії Steinberg (Cubase, Dorico, Wavelab). Метод передбачає шість етапів: створення твору та нотного матеріалу, формування клік-треку, організацію колаборації та запису в BandLab, синхронізацію та обробку аудіо в Cubase, фінальний мастеринг у Wavelab та публікацію результатів. Практична апробація зі студентським хором та оркестром ХДАК підтвердила ефективність алгоритму, який дозволяє забезпечити процес створення та якісного запису твору навіть за умов обмежених технічних ресурсів.

Наукова новизна полягає в системному описі процесу музичного творення з включенням дистанційного запису, що відкриває перспективи для його залучення в музичній освіті, міжнародної колаборації та розвитку нових форм композиторської практики.

Етика витримування як форма суб’єктності в умовах абсурду: «Опале листя» Акі Каурісмякі

2026-05-28T20:22:59+03:00

Стаття присвячена концептуальному аналізу фільму Акі Каурісмякі «Опале листя» (“Kuolleet lehdet”) (2023) як тексту, що реалізує багаторівневу модель абсурду, у якій інституційний, міжсуб’єктний і онтологічний виміри існують одночасно. Метою дослідження є опис специфічної моделі суб’єктності героїв А. Каурісмякі через введення трьох концептів: антинагороди, структури «майже» та етики витримування. Методологія поєднує кінознавчий аналіз із філософською рефлексією на перетині екзистенційної філософії та філософії афекту. Інституційний вимір описується через антинагороду — інверсію причинно-наслідкового зв’язку, де сумлінність обертається покаранням. Міжсуб’єктний — через структуру «майже»: герої перебувають на відстані одного жесту від зв’язку, який так і не відбувається. Онтологічний — через подвійну присутність теми війни: акустичну (радіо) і візуальну (жовтий та блакитний колір). Наукова новизна полягає у введенні трьох аналітичних категорій та порівняльній типології суб’єктності на матеріалі фільмів А. Каурісмякі, В. Вендерса і М. Слабошпицького. Такий підхід дозволяє переосмислити абсурд не як конфлікт між людиною і сенсом у камюзіанському розумінні, а як структурну умову, що організовує світ фільму.

Специфіка використання скету українськими джазовими вокалістами

2026-05-28T20:40:17+03:00

Стаття присвячена вивченню історії зародження та сучасного функціювання скету як важливої складової імпровізації джазових вокалістів. Надаються приклади з академічної музики від доби Відродження як давні предтечі скету. Простежуються перші етапи застосування скету в джазовому мистецтві. Характеризуються деякі стилі й напрями, привнесені у світову джазову скарбничку представниками різних етносів і країн. Стисло презентуються особливості застосування скету джазовими співаками — представниками різних національних культур. Особлива увага приділена визначенню специфіки й векторів застосування скету українськими джазовими вокалістами — представниками різних етнічних спільнот. Наголошується на особливостях виконання скету українськими джазовими вокалістами, що базуються на творчому поєднанні американських традицій, нашарованих на етнічні мовленнєві, мелодійні, гармонійні, ритмічні особливості представників українського, кримськотатарського, єврейського та інших етносів, які є співтворцями сучасного цілісного культурного простору України.

Технологія створення віртуальних хорових проєктів: до проблеми ефективності

2026-05-28T21:01:09+03:00

У статті оприлюднено результати вивчення міжнародного досвіду створення віртуальних хорових проєктів в організаційному, хорознавчому та технічному аспектах. Систематизовано поширену в практиці структуру цього процесу, виявлено його загальні тенденції. За допомогою структурного, емпіричного та компаративного аналізу виокремлено найефективніші форми здійснення кожного етапу підготовки твору. Описано критично важливі деталі творчого і технічного процесів, які істотно впливають на складність та тривалість реалізації ідеї. Визначено специфіку методичної роботи над віртуальним хоровим проєктом у зв’язку з обмеженнями дистанційних технологій. Наголошено на необхідності збереження хорових навичок, дотримання строю та ансамблю у хористів, незважаючи на технічні можливості постпродакшн.

Творчий інструментарій оператора як основа формування образної мови аудіовізуальних творів

2026-05-28T21:18:23+03:00

Здійснено комплексний аналіз творчого інструментарію оператора та визначено його роль у формуванні образної мови аудіовізуальних творів. З’ясовано вплив операторської майстерності на естетичні та змістові параметри відеопродукту, а також на обґрунтування значущості професійного й ефективного використання операторських засобів для досягнення високої якості візуального контенту. Уперше: системно проаналізовано вплив руху камери, композиції кадру, світлового та кольорового рішень на формування образної мови аудіовізуального твору; узагальнено особливості взаємодії зазначених елементів у процесі конструювання візуального образу, що визначає його естетичну організацію та емоційне сприйняття глядачем. З’ясовано, що сучасна операторська практика характеризується синтезом технічних і естетичних рішень, де інструментарій постає не лише як засіб фіксації зображення, а і як активний чинник формування художнього образу.

Стильові засади камерно-вокальної лірики ХІХ ст.

2026-05-29T00:03:18+03:00

Статтю присвячено стильовим засадам камерно-вокальної лірики у творчості композиторів ХІХ ст. Дж. Россіні, Ґ. Доніцетті, С. Меркаданте, П. Віардо, Ж. Ланг, Л. Райхардт, А. Голмес, С. Шамінад у контексті національних традицій (італійська, німецька, французька), жанрової специфіки (арієта, баркарола, канцона, романс) та виконавської інтерпретації. Дослідження виявляє взаємодію оперного й камерного мислення, особливості bel canto, психологічної камерності та симфонізації вокальної мелодики. Особливу увагу приділено гендерному аспекту та ролі жінок-композиторок у формуванні нової моделі камерно-вокальної драматургії. Визначено, що камерно-вокальна творчість ХІХ століття є не лише жанровою сферою салонної культури, а й простором психологічного та інтонаційного моделювання емоційного досвіду. Підкреслено значення цих творів для сучасної виконавської й педагогічної практики.

Розвиток блюзових традицій у творчості Гері Мура

2026-05-29T00:28:05+03:00

У статті досліджено специфіку розвитку блюзових традицій у композиторській та виконавській творчості Гері Мура (1952–2011) на матеріалі альбому “Still Got the Blues” (1990). На основі порівняльного аналізу кавер-версій (зокрема “All Your Love” у версіях О. Раша, Д. Мейолли / Е. Клептона та Г. Мура) виявлено авторські принципи переосмислення архітектоніки 12-тактового блюзу. Визначено, що Мур зберігає стильовий канон блюзової музики (ладову структуру зі зниженими ступенями, діалогічність “call and response”, триольну пульсацію, бенди, вібрато), водночас збагачуючи його рок-естетикою — розширеною динамічною палітрою та перевантаженим гітарним звуком. Окрему увагу приділено тембровій стратегії музиканта та послідовному уподібненню гітарного звучання людському голосу як визначальній рисі його виконавської манери.

Цифрова деколонізація та жіноче лідерство в Digital Humanities: стратегії збереження української спадщини в умовах війни

2026-05-28T05:45:01+03:00

У статті досліджено взаємозв’язок між цифровою деколонізацією та жіночим лідерством у сфері Digital Humanities у контексті захисту культурної спадщини України під час війни. Проаналізовано теоретичні засади фемінізму даних та їх практичне втілення в ініціативах із рятування цифрових даних та переатрибуції мистецьких творів у провідних світових музеях. На прикладах волонтерського руху SUCHO, активізму Оксани Семенік та технологічних рішень із використанням LiDAR-сканування й фотограмметрії (зокрема ініціатив команди Skeiron) розкрито модель горизонтального мережевого лідерства. Цифрову деколонізацію розглянуто як механізм відновлення суб’єктності української культури та інструмент етичної турботи про культурну спадщину.

Феномен геноциду в порівняльній перспективі: динаміка, стратегії та культурні контексти

2026-05-28T13:51:26+03:00

У статті здійснено комплексне осмислення геноциду як соціокультурного феномену з акцентом на його багатовимірній природі. Метою наукової праці є компаративне вивчення геноцидних практик задля виявлення спільних типологічних закономірностей, специфіки їх проявів та особливостей трансформації в сучасному суспільному просторі. У межах дослідження проаналізовано теоретичну спадщину Рафаеля Лемкіна, зокрема його розуміння геноциду як комплексного процесу, що поєднує фізичне знищення з руйнуванням культурних ідентичностей. Результати розвідки демонструють наявність спільних механізмів реалізації геноциду в різних історичних кейсах (Голокост, Камбоджа, Руанда), а також варіативність їхніх мотиваційних і ідеологічних засад. У висновках обґрунтовано доцільність розширення наукового та правового дискурсу в результаті введення поняття «культурного геноциду», що дозволяє охопити практики, не зафіксовані в чинному міжнародному праві.

Використання мовних кліше і штампів у сучасній українській літературній мові

2026-05-28T14:21:46+03:00

Доведено, що проблема надмірного використання мовних кліше і штампів є однією з актуальних у сучасній українській літературній мові, оскільки безпосередньо пов’язана з питаннями мовної норми, культури мовлення, стилістичної доречності та чистоти мови. Підкреслено, що мовні кліше не завжди мають негативний характер, адже в офіційно-діловому, науковому, публіцистичному та етикетному мовленні вони виконують функцію стандартизації, економії мовленнєвих зусиль і забезпечення комунікативної передбачуваності. Водночас установлено, що надмірне, механічне або стилістично невмотивоване використання таких одиниць призводить до їх перетворення на мовні штампи. Визначено основні причини поширення штампів у сучасному мовленні, серед яких домінують стереотипізація комунікації, вплив масмедіа, інтернет-дискурсу, офіційно-ділового стилю, а також недостатня увага мовців до точності й виразності висловлювання. Окреслено типологічні ознаки мовних кліше і штампів та запропоновано шляхи подолання штампованості мовлення через конкретизацію думки, активізацію дієслівних конструкцій, уникнення надлишкових слів, добір синонімів і розвиток індивідуальної мовної культури.

Фіксація історії закладу фахової передвищої освіти у світовому філателістичному просторі

2026-05-28T15:59:02+03:00

У статті обґрунтовано роль філателії не лише як об’єкта колекціонування, а і як дієвого інструменту «м’якої сили», історичного джерела та засобу формування локальної ідентичності. На прикладі практичного кейсу — реалізації комплексного філателістичного проєкту до 130-річчя ВСП «Аграрно-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» — проаналізовано можливості сервісу АТ «Укрпошта» «Власна марка» для комеморації знаменних дат. Детально розкрито алгоритм упровадження ініціативи: від розробки концептуального задуму та дизайну до виробничих процесів й організації урочистої церемонії спеціального погашення. Особливу увагу приділено результатам проєкту, що трансформував ювілейний захід у створення довготривалого історичного артефакту та інструменту культурної дипломатії. Доведено, що подібні ініціативи сприяють патріотичному вихованню молоді, зміцненню бренду навчального закладу та фіксації його історії у світовому філателістичному просторі. Запропонована модель рекомендована для масштабування іншими освітніми та культурними інституціями громад.

Літературно-мистецький журнал Донбасу «Забой» (1923–1932): регіональні особливості висвітлення теми театру в медіа

2026-05-28T16:41:33+03:00

У контексті національної політики Російської імперії та СРСР прослідковано передумови виникнення головного літературно-мистецького журналу Донбасу «Забой», виявлено соціальний склад його авторського колективу, ідеологію шахтарського видання — органу ВУСПП. Розглянуто етапи відображення на його сторінках театрального мистецтва Донбасу. Виявлено пріоритети редакційної колегії в його висвітленні. Встановлено кількість публікацій «Забою», з яких можна черпати інформацію про формати професійного, робітничого аматорського театрів, драматургію шахтарів. Жанрова палітра театральної журналістики «Забою» вміщує: інформацію, фотоматеріали мізансцен вистав, макетів сценографії до вистав, рецензії, оглядові статті, нариси про драматургів, уривки драматичних творів. Виявлено, що, попри наявні нині дослідження, у яких наголошується на значенні «Забою» як форпосту українізації літературно-мистецького Донбасу, у сегменті театральної журналістики журнал завдання політики коренізації виконати не встиг, долучившись до її впровадження на етапі, коли українізацію вже згортали. Від 1931 р. висвітлення театрального сегмента культури Донбасу на сторінках «Забою» різко скорочується. Журнал набув літературного спрямування, що відобразилося в його реорганізації в 1932 р. у видання «Літературний Донбас».

Резильєнтність соціуму через призму менторства моральних авторитетів

2026-05-28T16:58:04+03:00

У статті досліджуються механізми формування соціальної резильєнтності в умовах прискорення змін та катастрофічних подій. Проводиться аналіз того, як масова комунікація впливає на суспільну свідомість і процес подолання, відновлення й збереження стійкості. Розроблено класифікацію реакцій індивідів на травмуючу інформацію. Виокремлено два типи реакції: пасивна позиція «пересічного громадянина», котрий прагне збереження звичного укладу, і проактивна позиція «лідера дії», орієнтованого на пошук інноваційних шляхів адаптації. Особлива увага приділяється ролі менторства моральних авторитетів у суспільстві. Обґрунтовано те, що саме їхня комунікація є ключовим фактором відновлення соціальної цілісності, яка забезпечує суспільству нові «вузла кристалізації». Наголошується: колективна резильєнтність формується в результаті визнання травми, відновлення довіри та масштабування позитивних соціальних практик.

Соціокультурні практики символічної репрезентації України в онлайнових спільнотах гравців у MMORPG

2026-05-28T18:22:06+03:00

У статті досліджується відображення національної символіки в логотипах українських ігрових об’єднань, присвячених будь-якій масовій багатоосібній онлайновій рольовій грі (англ. massively multiplayer online role-playing game — MMORPG). Охарактеризовано роль віртуального світу MMORPG і платформи Discord у формуванні соціокультурних практик та колективної національно-культурної ідентичності. Проведено культурологічний і семіотичний аналізи логотипів геймерських спільнот, що дозволило засвідчити системне використання національних кольорів, державних символів і культурно-історичних образів як засобів візуальної ідентифікації України та репрезентації культурних смислів. Обґрунтовано, що логотипи слугують інструментами символічної комунікації, інтегрують національні українські образи в глобальний цифровий простір та сприяють актуалізації колективної пам’яті.

Архаїчний синдром та неоміфологія в сучасних фестивальних практиках українського прикордоння в дельті Дунаю

2026-05-28T18:42:18+03:00

У статті розглядаються архаїчний синдром та неоміфологія в сучасних фестивальних практиках Буджацького регіону (південь Одеси, Україна) — багатоетнічного прикордонного краю, історично та культурно пов’язаного з Болгарією, Молдовою й Румунією. Дослідження зосереджується на виставах кукерів, зокрема на орлівському ритуалі «Мошул» та жіночому кукерському шоу в Баннівці, аналізуючи, як давні ритуали трансформуються в публічні фестивальні події. Ці практики зберігають міфологічні функції, такі як очищення, родючість та вигнання зла, водночас переформатуючи соціальні ролі, зокрема гендерні. Відродження архаїчних ритуалів інтерпретується як компенсаційний механізм творення ідентичності в посткомуністичному контексті, що є реакцією на крах радянських ідеологій і пошук онтологічної стабільності. Перформативна реінтерпретація виявляє напруження між ритуальною автентичністю та інсценованою традицією, відкриваючи простір для осмислення того, як у прикордонних регіонах переосмислюються культурна пам’ять та ідентичність.