Культура України

Загальні тенденції трансформації традиційного духовного мистецтва в культурі України

А. А. Кікоть, Г. Д. Панков, А. Л. Щербань — вт, 24 гру 2024 00:00:00 +0200

Упродовж історії культури України відбувається постійний процес розвитку соціального й духовного досвіду в руслі збереження і трансляції мистецьких здобутків у єдності надбань, втрат і змін. Це дослідження окреслює основні закономірності в трансформаціях традиційного мистецтва населення території України від найдавніших часів до сьогодення в контексті взаємозв’язку традиції та інноваційних процесів. Вивчено тенденцію синтезу окремих елементів традиційної культури із ціннісними інноваціями епохи глобалізації. Процес трансформації також досліджено в системі функціонування мистецтва. Простежено помітну актуалізацію сакральної та престижно-репутаційної функцій. Сформульовано висновок про тривалість процесу трансформації мистецтва мешканців українських земель і його детермінованість соціокультурними умовами. Охарактеризовано конкретні прояви окремих трансформацій.

Трансформації вуличної фотографії в еру цифрових технологій

О. В. Місяк — вт, 24 гру 2024 00:00:00 +0200

Мета статті — дослідити розвиток жанру вуличної фотографії в контексті цифровізації. Методологія: логіко-аналітичний, предметно-аналітичний, системно-аналітичний та історико-культурний методи. Досліджено вплив цифрових технологій на еволюцію жанру, зокрема роль мобільних пристроїв і соціальних мереж у розмиванні меж між професійною та аматорською фотографією. Наукова новизна: аналіз жанру вуличної фотографії з погляду цифрових інновацій, вплив гуманізму, сюрреалізму та документального кіно. Висновки: цифрові технології змінюють жанр, зберігаючи його адаптивність до сучасних соціокультурних умов.

Образ Берегині в авторському плакаті як складова візуальної культури періоду по-вномасштабного вторгнення

А. О. Авершина — вт, 24 гру 2024 00:00:00 +0200

Досліджується варіативність образу Берегині в авторському плакаті періоду повномасштабного вторгнення. Визначено трансформацію статусу жінки в українських реаліях, відзначено специфіку візуального в контексті масової культури та її залежності від соціально-політичних змін. Виявлено, що міфологічний концепт Берегині, сформований у період проголошення незалежності України, протягом років набув нових форм символічного втілення. Встановлено, що під впливом воєнного сьогодення актуалізуються образи материнства та міфологічні образи. Зображення українських митців, створені під час повномасштабного вторгнення, символізують сильні жіночі образи, де міфологічний концепт Берегині, який основується на архетипі матері, замінюється активною учасницею воєнних подій та громадського життя. Прослідковано трансформацію Берегині на прикладі варіативних образів жінки-матері, жінки-воїтельки, жінки-держави. Зауважено, що ці жіночі образи є гендерними соціокультурними конструктами, які сформувалися під впливом соціально-політичних подій.

Екосвідомість через плакат: сучасні українські тенденції

Ю. О. Сосницький — вт, 24 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто роль сучасного екологічного плаката як важливого засобу культурної комунікації в умовах загострення екологічної кризи. Проаналізовано еволюцію українського екологічного плаката, зокрема зміну його образотворчої мови, стилістичних і концептуальних підходів, що відображають соціокультурні трансформації суспільства та потреби формування екологічної свідомості. Досліджено комунікативні функції екологічного плаката, які включають інформативний, мобілізаційний та емоційно-впливовий аспекти, що сприяють підвищенню екологічної обізнаності громадян. Сформульовано рекомендації для підвищення ефективності екологічного плаката, зокрема інтеграції інтерактивних елементів і цифрових форматів. Автори підкреслюють значущість екологічного плаката як інструменту залучення громадськості до вирішення актуальних екологічних проблем та його потенціал у формуванні відповідальної екологічної свідомості.

Сучасні оперні практики в контексті постколоніальних дискусій: український досвід

А. О. Коляда — вт, 24 гру 2024 00:00:00 +0200

Досліджено вплив постколоніальних дискусій на трансформаційні процеси в жанрі української опери. Увагу приділено ролі оперного театру й незалежних оперних проєктів у формуванні соціально орієнтованих мистецьких практик.

Простежуючи витоки оперного жанру в Україні від XVIII ст. і дотепер, автор акцентує на суспільно-політичних умовах розвитку опери. За сучасних умов розвитку жанру виокремлено, з одного боку, культурницькі стратегії державних оперних театрів, а іншого, — досвід українських незалежних оперних проєктів, які мобільніше й гнучкіше освоюють історичне інформоване виконавство, складні соціальні теми, а також постколоніальні дискусії, які набули особливої актуальності після повномасштабного російського вторгнення в Україну.

У висновку підкреслено значення сучасних оперних практик як ефективного інструменту для осмислення постколоніального досвіду України, доведено роль оперного жанру у формуванні культурного ландшафту країни та в підтриманні демократичних процесів усередині українського суспільства.

Цифрова трансформація кінематографу як чинник формування нової візуальної естетики: аналіз зарубіжного кінодискурсу початку ХХІ століття

І. П. Печеранський — вт, 24 гру 2024 00:00:00 +0200

Досліджено зарубіжний кінодискурс початку ХХІ ст. і на основі цього аналізу розкрито цифрову трансформацію кінематографу як чинника формування нової візуальної естетики. Акцентовано на тому, що комп’ютеризація та цифровізація вплинули на появу нових жанрово-тематичних утворень у межах кінематографу, породивши нові структури репрезентації, новий контент, та ініціювали переосмислення ролі кіномистецтва в суспільстві. Доведено, що під впливом цифровізації дематеріалізація камери детермінує розвиток естетичних стилів, які, завдячуючи гібридності цифрових зображень, виходять за межі візуального реалізму. Також з’ясовано, що кіно 3.0 експериментує з новими впливами та жанровою гібридністю й ці експерименти безпосередньо спричиняють розвиток нової візуальної естетики.

Економічні моделі формування аудіовізуальних проєктів у креативних індустріях України в умовах підвищеної турбулентності

А. М. Алфьоров, З. І. Алфьорова — вт, 24 гру 2024 00:00:00 +0200

Розглянуто зміни в розвитку креативних індустрій України з початку російсько-української війни. Виявлено певні особливості диджиталізованих аудіовізуальних проєктів, які становлять майбутнє креативних індустрій нашої країни в умовах руйнування агресором об’єктів інфраструктури. Підкреслено необхідність диверсифікації економічних моделей формування аудіовізуальних проєктів у креативних індустріях України в умовах підвищеної турбулентності. Надано характеристику основних економічних моделей, завдяки яким можлива реалізація проєктів в аудіовізуальній сфері України нині. Доведено, що ролі аудіовізуальних проєктів у креативних індустріях України потребують додаткового наукового осмислення.

Віртуальний хор як різновид цифрового музичного мистецтва

Сіньбінь Фу — вт, 24 гру 2024 00:00:00 +0200

Розглянуто питання щодо атрибуції феномену віртуального хору як різновиду цифрового музичного мистецтва, усупереч його тлумаченню як специфічного виду хорового виконавства. За допомогою структурного, функціонального й компаративного аналізу творчих процесів, які відбуваються в реальному та віртуальному хорі, аргументовано доведено їхні принципові відмінності на рівні як процесів, що відбуваються, так і вражень, що формуються в музикантів. Зіставлення структури реального та віртуального колективів, завдань виконавців, диригента й технічної групи переконливо свідчать про неправомірність класифікації явища т. зв. віртуального хору як різновиду хорового виконавства. Статистичні дослідження, результати яких враховано в цій праці, також відбивають відмінності впливу участі в реальному та віртуальному хоровому колективі на психофізіологічний стан виконавців та їхню саморефлексію, що опосередковано свідчить на користь декларованого в статті підходу до досліджуваного феномену.

Чинники впливу на проведення симфонічних концертів Іллі Слатіна в Харкові 1870-х — 1880-х рр.

Лічуань Чжан — вт, 24 гру 2024 00:00:00 +0200

Мета статті полягає у визначенні специфіки організації та проведення І. І. Слатіним симфонічних концертів під егідою Харківського відділення Російського музичного товариства (ХВ РМТ) протягом 1870-х — 1880-х рр. Визначаються основні фактори впливу на цей процес: організаційні та фінансові умови функціонування музичного товариства, практика оркестрового виконавства того часу в Харкові. Доводиться, що обмежені кадрові та фінансові можливості зумовлювали залучення до участі в симфонічних концертах періодично діючих у місті оркестрів театральних антреприз. Такі чинники, як поліпшення з 1880-х рр. фінансового становища ХВ РМТ, відкриття в 1886 р. класів духових інструментів у Харківському музичному училищі та формування прошарку оркестрових музикантів у місті сприяли вирішенню проблеми формування повноцінного складу симфонічного оркестру, який з початку 1890-х рр. складався з професійних музикантів Харкова.

Локальний аспект в українському танці як чинник індивідуалізації хореографічної мови

О. Ю. Шевчук, І. П. Легка — вт, 24 гру 2024 00:00:00 +0200

Розгляд національного танцю в контексті особливостей його національної хореографічної мови відображає вплив особливостей регіонально-локаційних етнічних груп, що історично проживають на території України. Зважаючи на синтетичне спрямування теми, дослідження виконано в історико-культурному, етнографічному й мистецькому аспектах.

Метою цієї розвідки є розгляд локального аспекту в національно-сценічному танці як чинника індивідуалізації національної хореографічної мови. Методологія дослідження базується як на загальнологічних, так і на загальнонаукових принципах, підходах, методах, які розроблені в галузі культурології, та підходах і методах, що мають значення в системі хореології та хореографії, сприяють повноцінному розкриттю проблематики дослідження, — на історичному, культурно-порівняльному, семіотичному, герменевтичному рівнях. Їх застосування дозволяє системно опанувати сучасні наукові та науково-популярні підходи до вивчення танцю як явища культури, як предмета етнографії, етнохореології тощо.